- Я реально був в раю з цим, я радий від цього, чуваки і кобіти! - цитата з фільму

Так, хоч це не мій улюблений альбом від їх гурту, бо Суперсиметрія є... АЛЕ, яка різниця? Мій друг - слухав цей альбом, який йому на все життя запам'ятався. Моя подруга - слухала цей альбом і їй сподобався цей гурт. Мій друг, що боровся з однією хворобою - теж саме, люди і здолав цю кляту хворобу. І знаєте, я особисто не був шанувальником цього гурту, бо коли у тебе в регіоні крутять "Без Бою" чи "Я так хочу" або взагалі Dolce Vita (*звуки жаху від болю, ААА). Хоча брешу, щось знав, але через деяку спільноту згадати що саме - не міг, бо музику тоді не слухав. Але, перейдемо до історії - з цими двома піснями, що часто крутили по радіо якось відпадає слухати цей гурт... Але, дякую містеру за MP3-плеєр у поїзді, котрий у важку годину якось увімкнув пісню з цього альбому і такий ж кажу: "Я таке чув, тільки мені більше це подобається. Це що?" - а відповідь була назвою альбому. Було якось дивно, під час поїздки, але я слухав з вечора до ранку цей альбом у простих навушниках, рандомний дядько подарував. Тому, що хочу сказати - досвід у мене з цим є. Через деякий час захотів послухати повністю цей альбом хоч би в інтернеті, що зробив через місяць і не жалію. Тому, давайте вже до альбому та частково про цей цікавий гурт зі Славком в розділі (1994-2004)

- Беру з discogs, але у нас в крамниці на задній панелі диску був текст з пісні "Етюд"

Щодо альбому, то я очікував на щось не складне, проте у якомусь сенсі я це отримав. Хоча ні, трохи помилився, бо це їх ДРУГИЙ професійний альбом, у котрому прийшлось довелось до ума його довести. Аби які рифи, що звучали погано на першому альбомі вони замінили на рифи, що бувають сирими, але чіткими та серйозними або такі, що відповідають хвилям рок-н-ролу. Барабани тут звучать не нудно, а більше з нотками "поезії", якби то дивно не звучало з моїх вуст. Він тут і хардкором буде бити, десь під струнний квартет з запрошеними музикантами буде йти у спільну атмосферу, як і інша решта гурту. Щодо гітари, то хочешь отримати хардкор, то слухаєш "Фіалки", "Кавачай" або" Янанебібув". Справжній роцк, є, хоча є "Коли тебе нема", але вона довгий час у Брат 2 грала, як і "Кавачай" до речі, тому я думаю її більшість чула. Якщо хочеш щось драйвове, але не хардове, а більш в альтернативу - "Африка" або "Той день", хоча друга як попсовик якісний звучить. Зазначу, що перша пісня досить кумедна та дуже крута для акустики, таке враження що під електрогітару можна зробити крутий хардкор. Хочешь, щоб було досі ліричне, а не більше в рок чи інді-рок, то є "Відпусти" або "Сосни" (читайте з наголосом на другий склад, шановний хтивок). Хоча друга пісня, це більш джанглове звучання під рок, з цікавим вступним рифом і інструменалом. Але є дві принаймні такі серйозні пісні, з котрих віє щось тепле та депресивне, як зазначили більшість слухачів, то це "Мало мені" та "Поясни"... Вони навіть під речення підходять, ніби мало мені, поясни... З текстами можете тут познайомитися

- Коли у Вакарчука більше волосся, то він крутіше співає...

Щодо структури, то тут все доволі просто - може здатися, що вони розташовані як Боже на душу покладе... Та ні, загальний твір це. Тема тобі різна, від підтримки у складний час та навіть теми є антивоєнні, хоча вони адаптовані досить [цікаво]. Якщо не брати інтимну лірику, то я не одразу зрозумів, про що Кавачай та Фіалки. Хоча досить цікаво, що вони це прямо не кажуть, а далі чомусь Славко з цією ідеєю забив. А так, тексти ми вже розібрали, вони ліричні, прикольні та і вокал підходить. Хоч, знаєте, Етюд хоч маленький, але чомусь він різноманітний та і Славко сам співає, ніж Коли тебе нема, де довелось хвилину приспіву заповнити на кінець назвою пісні. Ну це моя особиста думка. А так, щодо гітари та інструменталу вже говорили, але заначу - яка крута Кавачай, особливо цей важкий риф під кінець пісні чи Африка цілком з нагукуванням. Люди, тут Фіалки хардкорно круті та Поясни досить альтернативно адаптовані, тільки під інді. Взагалі, тут немає таких тупих пісень чи щось легкого, як попса. Навіть "Відпусти" депресивна і лірична, на відмінну від деяких нових пісень гурту (не рахую деякі подалі три альбома гурту). Бас-гітарист тут грає що на акустиці круто, що на своїй круто. Гітарист тобі круто завжди грає, у нього рифи круті, хоча вони індові, але трясця - їх самому круто грати, хоча у нього вони завжди круті. Коротше, я не знаю, альбом входить у список "трійка золотих найкращих робот гурту", але трясця - там всі з першого складу гурту)))

Ітог: мені подобається цей альбом, 250 тисяч примірників проданих тільки в Україні і більше в інших країнах говорить багато про що... Там взагалі мільйон можна зібрати при бажанні. А так, у них буде подалі інші круті роботи, де навіть сесійного музиканта на родес-піано запрошувати не треба, бо він буде у складі гурту... Шура, думаю... Ладно, до нього потім перейдемо, ну а так ми отримаємо крутий альбом, котрий навіть через двадцять років всеодно записаний краще, ніж "солодке життя", що десять років назад був записаний. Тут є деякий вплив від іноземних гуртів, але він зроблений якісний, а не позичений з них. Він зроблений з душею, а не заради грошей. А я піду щось теж вигадаю, не знаю, українські гурти вам підійдуть, буду щось теж цікаве писати...

- Дякую другу за прослухування альбому, щодо до цього, щодо Songs About Jane та The Bends.